Уявити циклотимію можна як хвилі середньої висоти. Не цунамі, як при біполярному розладі I типу, і не глибокий штиль великої депресії. Але хвилі йдуть майже безперервно. Підйом змінюється спадом, спад — знову підйомом. І так місяцями і роками.

Термін запропонував німецький психіатр Карл Кальбаум ще в 1882 році. З грецької «циклотимія» буквально означає «коло настрою» або «коло душі». Сучасна психіатрія відносить цей стан до групи біполярних та пов’язаних розладів.

Як проявляється циклотимія

Головна особливість — хронічна нестабільність настрою без чіткої зовнішньої причини. Фази можуть тривати від кількох днів до кількох тижнів і змінювати одна одну досить швидко.

У періоди підйому (гіпоманіакальні симптоми) людина відчуває прилив енергії, менше потребує сну, стає більш товариською, ідеї сиплються одна за одною, з’являється оптимізм і бажання діяти. Мова прискорюється, увага легко перескакує з теми на тему. Іноді зростає імпульсивність — людина може витрачати більше грошей, починати кілька проєктів одночасно або легше йти на ризик.

У періоди спаду (депресивні симптоми) енергія падає, з’являється втома, знижується інтерес до звичних справ, настрій стає похмурим або дратівливим. Можуть бути проблеми зі сном, концентрацією, відчуття безнадії чи провини. Людина ніби «в’язне» в сірості.

Важливо: ці симптоми не досягають критеріїв повноцінного гіпоманіакального чи великого депресивного епізоду. Саме тому циклотимію іноді довго не помічають і списують на «складний характер» або «емоційність».

Чим циклотимія відрізняється від біполярного розладу і звичайних перепадів настрою

При біполярному розладі I типу трапляються повноцінні маніакальні епізоди, які можуть вимагати госпіталізації. При біполярному розладі II типу є гіпоманія і великі депресивні епізоди. При циклотимії обидва полюси «м’якші» і не досягають порогу повноцінних епізодів.

Звичайні перепади настрою пов’язані з подіями, тривають коротше і не порушують життя так системно. При циклотимії коливання повторюються роками, часто без зрозумілого зовнішнього тригера, і поступово виснажують людину.

Іноді циклотимію плутають із розладами особистості або просто з «циклоїдним темпераментом». Різниця в тому, що розлад настрою має чіткі часові критерії і впливає на функціонування.

Як ставлять діагноз

Діагноз циклотимічного розладу ставить психіатр на основі клінічної бесіди та критеріїв DSM-5 або МКБ-11. Лікар збирає детальний анамнез настрою за останні роки, уточнює тривалість і частоту змін, їхній вплив на життя.

Важливо виключити інші причини: вплив речовин, захворювання щитоподібної залози, інші психічні розлади. Іноді допомагає ведення щоденника настрою і сну протягом кількох тижнів.

Критерії вимагають, щоб протягом перших двох років не було повноцінних епізодів великої депресії, манії чи гіпоманії. Якщо такі епізоди з’являються пізніше, діагноз може змінитися на біполярний розлад.

Причини і фактори ризику

Точна причина циклотимії до кінця не з’ясована. Як і при інших розладах біполярного спектра, важливу роль відіграють генетичні фактори, особливості роботи нейромедіаторних систем і регуляції біологічних ритмів. Часто розлад починається в підлітковому віці або ранній дорослості.

Стрес, порушення сну, вживання психоактивних речовин можуть посилювати симптоми, але самі по собі рідко є єдиною причиною.

Як допомагають при циклотимії

Лікування підбирають індивідуально. Основа — психоосвіта: людина вчиться розпізнавати свої цикли, помічати ранні ознаки змін і керувати ними.

Психотерапія, особливо когнітивно-поведінкова, допомагає працювати з думками, звичками сну, стресом і міжособистісними труднощами. Іноді використовують підходи, спрямовані на стабілізацію ритмів життя.

Медикаменти призначають не завжди. Якщо симптоми суттєво заважають жити, можуть рекомендувати нормотиміки (стабілізатори настрою) — препарати літію, ламотриджин, вальпроати та інші. Рішення про медикаментозне лікування приймає лікар, зважуючи користь і можливі побічні ефекти.

Важливу роль відіграє режим: регулярний сон, обмеження алкоголю і стимуляторів, фізична активність, стабільний розпорядок дня. Багато хто помічає, що порушення сну швидко запускає наступну хвилю.

Циклотимія — це не вирок. Багато людей з цим діагнозом будують стосунки, працюють, творять і живуть повноцінно. Ключ — у своєчасному розпізнаванні, прийнятті особливостей свого настрою і готовності звертатися по допомогу, коли хвилі стають занадто високими. Розуміння себе в цьому випадку — вже половина шляху до рівноваги.