Рада Європи в межах проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» підготувала роз’яснення статей Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротської конвенції)

Лансаротська конвенція ратифікована Україною в 2012 році. Це міжнародно-правовий документ щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. Держави-учасниці Конвенції зобов’язані прийняти законодавчі норми, спрямовані на криміналізацію сексуального насильства щодо дитини в сім’ї або в «колі довіри», а також дій, вчинених з комерційною метою та з метою отримання прибутку, і також вжити заходів щодо захисту дітей-жертв і притягнення винних до відповідальності.

Роз’яснення статей Конвенції дуже актуальне з огляду на положення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» (доопрацьований) (реєстр. №3055 від 11.02.2020, в редакції від 20.02.2020).

 

ДОМАГАННЯ ДИТИНИ ДЛЯ СЕКСУАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ

Лансаротська конвенція є першим міжнародно-правовим документом, що дає визначення грумінгу. Конвенція визначає цю діяльність як "приставання до дітей у сексуальних цілях".

Термін «грумінг» означає підготовку дитини до сексуального насильства. Ця підготовка мотивована бажанням використати дитину для сексуального задоволення. Це може включати дружбу з дитиною, часто з дорослою людиною, яка видає себе за іншу молоду людину, залучаючи дитину до обговорення інтимних питань, і поступово демонструючи дитині матеріали сексуального характеру для того, щоб зменшити опір або заборони стосовно сексу.

Дитина також може бути залучена до створення дитячої порнографії, методом надсилання компрометуючих особистих фотографій та із використанням цифрової камери, веб-камери або камери телефону, що забезпечує грумера засобами контролю над дитиною за допомогою погроз. Якщо організовується фізична зустріч, дитина може зазнати сексуального насильства чи іншої шкоди.

Приставання до дітей за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій не обов'язково призводить до особистої зустрічі. Воно може тривати лише через мережу Інтернет, утім завдати серйозної шкоди дитині. Злочини сексуального характеру, які навмисно вчиняються під час онлайн-зустрічі за допомогою комунікаційних технологій, часто пов'язані з виготовленням, володінням та передаванням дитячої порнографії.

Завантажити роз’яснення.

 

РОЗБЕЩЕННЯ ДІТЕЙ

У статті 22 передбачено нове кримінальне правопорушення, здійснення якого спрямоване на змушення дитини спостерігати діяльність сексуального характеру або вчинення такої діяльності у присутності дітей, що може спричинити шкоду психологічному здоров'ю жертви, з ризиком завдання серйозної шкоди їхній особистості, включаючи спотворене уявлення про секс та особисті стосунки.

У цій статті передбачається кримінальна відповідальність за умисне схиляння дитини, яка не досягла законного віку сексуальної згоди, до спостерігання сексуального насильства над іншими дітьми чи дорослими або діяльності сексуального характеру. Не обов'язково, щоб дитина яким-небудь чином брала участь у діяльності сексуального характеру. Злочин повинен бути здійснений умисно та «для сексуальних цілей». Конвенція залишає Сторонам можливість тлумачення терміну «спонукання» та воно може включати будь-який спосіб, з допомогою якого дитина змушена бути свідком такої діяльності, такий як сила, примушування, намовляння, обіцянка тощо. Кримінальне правопорушення виникає, коли дитина не досягла віку статевої згоди, відповідно до національної реєстрації (пункт 2 статті 18). Формулювання «сексуальне розбещення дитини онлайн» деколи застосовується у правових стандартах як термін, альтернативний до «приставання до дітей із сексуальною метою онлайн» («грумінг»).

Завантажити роз’яснення до ст. 22 Конвенції.

 

ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ

«Дитяча порнографія» - це будь-які матеріали, які візуально зображують дитину, залучену до реальної або модельованої явно сексуальної поведінки, чи будь-яке зображення дитячих статевих органів, здебільшого із сексуальною метою.

Для того, щоб забезпечити ефективну реакцію правоохоронних органів на таке явище як «дитяча порнографія», надзвичайно важливо встановити кримінальну відповідальність за діяльність кожного учасника ланцюга, від виготовлення до володіння/споживання. Як викладено в Пояснювальній доповіді до Лансаротської конвенції, володіння дитячою порнографією у будь-якій формі, такій як журнали, відеокасети, DVD-диски або портативні телефони, в тому числі такою, яка зберігається в комп'ютерніи системі або на носії даних, а також на знімному запам'ятовуючому пристрої, дискеті або CD-Rom криміналізується відповідно до підпункту е) пункту 1.

У Конвенції також введено новий елемент, який призначений для сприяння виявлення тих, хто переглядає дитячі зображення в Інтернеті, отримуючи доступ до веб-сайтів з дитячою порнографією, але без завантаження таких матеріалів, тому в деяких юрисдикціях такі особи не можуть бути виявлені та звинувачені у придбанні чи володінні. Для того, щоб нести кримінальну відповідальність, особа повинна мати намір зайти на сайт, де доступна дитяча порнографія, та знати, що там можна знайти такі зображення. Санкції не повинні застосовуватися до осіб, які ненавмисно заходять на сайти, що містять дитячу порнографію. Навмисний характер кримінального правопорушення може бути визначений, зокрема, з того факту, що він повторюється або, що злочини були скоєні через певну послугу в обмін на оплату. Крім того, визначені в Лансаротській конвенції злочини надалі підлягають такій же криміналізації відповідно до національного законодавства незалежно від того, якими б засобами не користувались злочинці, що вчиняють правопорушення сексуального характеру, для їх здійснення, тобто з використанням ІКТ чи без них, навіть якщо в Лансаротській конвенції явно не згадано ІКТ.

Криміналізація та кримінальне переслідування зображень та/або відео, що містять сексуальний підтекст чи відвертих зображень та/або відео сексуального характеру, які створюються, поширюються та отримуються дітьми (так званий секстинг) повинні здійснюватися з обережністю, як це описано у Висновку Лансаротського комітету щодо цього питання. Термін «дитяча порнографія» досі застосовується при розгляді правових питань та контекстів, зокрема, коли йде мова про міжнародні та національні правові договори, що прямо включають цей термін. Однак цього терміну варто уникати, наскільки це можливо, зокрема, коли йдеться про неправові контексти. У таких контекстах потрібно вибирати терміни «матеріали сексуального насильства над дітьми» чи «матеріали сексуальної експлуатації дітей».

Завантажити роз’яснення до ст. 20 Конвенції.

 

Джерело