Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації (СЕТS № 201) була прийнята і відкрита для підписання у жовтні 2007 р на острові Лансароте, що в Іспанії. З цієї причини вона також відома, як «Лансаротська конвенція».

На сьогоднішній день Лансаротська конвенція є найамбітнішим та всеохоплюючим міжнародним правовим документом щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення. Її автори за основу взяли відповідні стандарти Організації Об'єднаних Націй та Ради Європи, розширюючи їх, аби охопити всі можливі види сексуальних злочинів щодо дітей (в тому числі сексуальне розбещення дитини, дитяча проституція, порнографія, домагання та схиляння дітей до вчинення сексуальних злочинів шляхом впливу контенту та діяльності сексуального харакрету). Конвенція охоплює сексуальне розбещення дитини в сім'ї або "колі довіри", а також дії, вчинені з комерційною метою та з метою отримання прибутку. Вона встановлює, що держави в Європі та поза її межами, мають прийняти конкретне законодавство, спрямоване на криміналізацію такої поведінки, і вжити заходів з акцентом на захищенні передусім найкращих інтересів дітей, щоб запобігти сексуальному насильству, а також захистити дітей-жертв і притягти винних до відповідальності. Це також сприяє розвитку міжнародного співробітництва для досягнення спільних цілей.

Серед іншого, Лансаротська конвенція встановлює, що:

  • діти мають знати про ризики, пов'язані з сексуальною експлуатацією та сексуальним розбещенням, і мати можливість захистити себе;
  • осіб, які працюють у тісному контакті з дітьми, потрібно перевіряти та навчати;
  • програми або заходи втручання для злочинців (засуджених або потенційних ) слід регулярно контролювати;
  • потрібно заохочувати інформування про підозру в сексуальній експлуатації або сексуальному розбещенні;
  • потрібно створити служби телефонної допомоги або допомоги в мережі Інтернет;
  • потрібно створити програми підтримки жертв та їхніх сімей;
  • потрібно надавати терапевтичну допомогу й екстренну психологічну допомогу;
  • потрібно задіяти доброзичливі до дитини судові процеси для захисту жертви, її приватного життя, особистості та репутації (наприклад, кількість опитуваня дітей-жертв повинна бути облмежена, а опитування повинні здійснюватися у спеціальному місці та проводитися професіоналами, підготовленими для цих цілей).

Станом на вересень 2017 р. її підписали всі 47 держав-членів Ради Європи і ратифікували 42 з них, у тому числі й Україна.

 

Завантажити документ

 

Джерело: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_927