Tetiana ChernihivskaСучасні батьки починають розвивати своїх малюків буквально з пелюшок, будучи впевненими, що це ідеальний підхід до виховання і розвитку. Однак психолингвіст, нейробіолог, професор СПБГУ Тетяна Володимирівна Чернігівська у своїй лекції «Як навчити мозок вчитися» розповіла, що важливіше не намагатися вкласти в голову дитини максимум знань, a розуміти і використовувати ресурси мозку. Використання деяких секретів зробить процес навчання простіше і зрозуміліше.

Для дітей дуже важливо почати вчитися вчасно. Головна біда сучасної дитини в пихатих батьках. Коли мені кажуть: «Я свого сина в два роки почав вчити читати», я відповідаю: «Ну і дурень!» Навіщо це потрібно? Дитина в два роки ще не може цього робити. Її мозок до цього не готовий. Якщо ви його надресируєте, звичайно, буде і читати, і, може, навіть писати, але у нас з вами інша задача.

Взагалі, у дітей величезний розкид в швидкості розвитку. Є такий термін – «вік шкільної зрілості». Він визначається так: одній дитині 6 років і іншій теж 6 років, але один йде в школу, тому що його мозок до цього готовий, а другій треба ще півтора року вдома з ведмедиком грати і тільки потім сідати за парту.

За офіційними даними, більше 40% дітей мають труднощі з читанням і письмом після закінчення початкової школи. І навіть в 7 класі є ті, хто погано читає. У таких дітей вся когнітивна міць мозку йде на те, щоб продертися через букви. Тому якщо навіть дитина й прочитає текст, то зрозуміти сенс сил вже не вистачить, і будь-яке питання по темі поставить його в глухий кут.

dribna motorykaРозвивайте дрібну моторику

Перед нами стоїть дуже складне завдання: ми знаходимося на стику між людиною, який писала по прописам і читала звичайні книги, і людиною, яка читає гіпертексту, писати не має потреби, має справу з інформаційними технологіями й навіть не набирає тексти. Важливо розуміти, що це – інша людина і у неї інший мозок. Нам, дорослим, подобається цей інший мозок, і ми впевнені, що ніякої небезпеки в цьому немає. А вона є.

Якщо маленька дитина, прийшовши в школу, не вчиться писати, звикаючи до дрібних філігранних рухів ручки, якщо в дитячому саду нічого не ліпить, не вирізає ножицями, чи не перебирає бісер, то й дрібна моторика не виробляється. А це саме те, що впливає на мовні функції.

Якщо ви не розвиваєте у дитини дрібну моторику, то не нарікайте потім, що її мозок не працює.

Слухайте музику і привчайте до цього дітей

Сучасні нейронауки активно вивчають мозок в той час, коли на нього впливає музика. І ми зараз знаємо, що коли музика бере участь у розвитку людини в ранньому віці, це сильно впливає на структуру і якість нейронної мережі. Коли ми сприймаємо мову, відбувається дуже складна обробка фізичного сигналу. Нам в вухо вдаряють децибели, інтервали, але це все фізика. Вухо слухає, а чує мозок.

child listening musicКоли дитина навчається музиці, вона звикає звертати увагу на дрібні деталі, відрізняти звуки і тривалості між собою. І саме в цей час формується тонке огранювання нейронної мережі.

Не дозволяйте мозку лінуватися

Не всі люди на нашій планеті геніальні. І якщо у дитини погані гени, то тут нічого не поробиш. Але навіть якщо гени хороші, то цього все одно недостатньо. Від бабусі може дістатися чудовий рояль Steinway, але на ньому треба вчитися грати. Точно так же дитині може дістатися чудовий мозок, але якщо він не буде розвиватися, формуватися, налаштовуватися – марна справа, загине.

Мозок кисне, якщо у нього немає когнітивного навантаження. Якщо ви ляжете на диван і півроку будете лежати, то потім ви не зможете встати. І з мозком відбувається абсолютно те ж саме.

Не заточуйте дітей тільки під ЗНО

Я думаю, будь-якій людині зрозуміло, що якби Шекспір, Моцарт, Пушкін, Бродський та інші видатні діячі мистецтва спробували б здати ЗНО, вони б його провалили. І тест на IQ б провалили. Про що це говорить? Тільки про те, що тест на IQ нікуди не годиться, тому що ніхто не сумнівається в геніальності Моцарта, крім божевільних.

Є така карикатура, на ній зображені тварини, які мають залізти на дерево: мавпа, рибка і слон. Різні істоти, деякі з яких в принципі влізти на дерево не можуть, однак, це саме те, що пропонує нам сучасна система освіти в вигляді ЗНО.

“Я вважаю, що це дуже велика шкода. Якщо, звичайно, ми хочемо підготувати до життя людей, які будуть працювати на конвеєрі, то це, безумовно, підходяща система. Але тоді ми повинні сказати: все, ми на розвитку нашої цивілізації ставимо крапку. Будемо тримати Венецію скільки можна, щоб вона не потонула, а новенького нам не треба, вистачить вже шедеврів, дівати їх нікуди. А ось якщо ми хочемо виховувати творців, то ця система – найгірше, що можна було придумати.”

Навчайте хлопчиків і дівчаток по-різному

Говорити з хлопчиками потрібно коротко і конкретно. Для максимального ефекту вони повинні бути залучені в активну діяльність, їм просто не можна сидіти спокійно. У них стільки енергії, що найкраще направити її в мирне русло, дати вихід, причому прямо під час занять. Не замикайте їх в маленькому замкненому просторі, дайте їм волю і можливість рухатися. Крім того, хлопчикам потрібно ставити більше реальних завдань, придумувати змагання, а нудних письмових завдань давати менше, від них немає ніякого толку. А ще їх обов’язково потрібно хвалити за будь-яку дрібницю. І ось ще один цікавий факт: виявляється, хлопчики повинні виховуватися в більш прохолодних приміщеннях, ніж дівчатка, тому що інакше вони у вас під час заняття просто заснуть.

Дівчата ж люблять працювати в групі, їм потрібен контакт. Вони дивляться в очі один одному і люблять допомагати вчителю. Ось це дуже важливо: дівчаток не треба оберігати від падінь і забруднень, вони повинні відчувати «контрольований ризик». Є можливість у неї впасти, нехай впаде і навчиться справлятися з цим.

Дівчата дуже не люблять різкі гучні розмови, але вимагають неодмінного емоційного включення, а ще вони люблять кольоровий світ, тобто клас для занять у дівчаток має бути яскравим.

Уважний індивідуальний підхід може з двієчника зробити відмінника. Не всі двієчники по-справжньому двієчники, деякі з них – Леонардо Да Вінчі, назавжди загиблі завдяки геніальним зусиллям вчителів.

dity mriiРобіть перерви

Зазвичай вважається, що, якщо в процесі вивчання дитина щось забула – це погано, відволікся – погано, перерву зробила – теж погано, а якщо заснула – взагалі кошмар. Це все не правда. Всі ці перерви – не просто не перешкоди для запам’ятовування матеріалу і обробки інформації, a, навпаки, допомога. Вони дають можливість мозку укласти, засвоїти отриману інформацію.

Найкраще, що ми можемо зробити, якщо нам щось потрібно терміново вивчити прямо до завтрашнього дня, це прочитати прямо зараз і швидко лягти спати. Основна робота мозку відбувається в той час, коли ми спимо.

Для того, щоб інформація потрапила в довгострокову пам’ять, потрібен час і певні хімічні процеси, які відбуваються якраз уві сні.

Постійна напруга від того, що ви щось не встигли, щось не вийшло, знову помилки, нічого не виходить – це найгірше, що ви можете собі заподіяти. Не можна боятися помилок. Щоб вчитися було легше, потрібно усвідомити, що навчання йде завжди, а не тільки за письмовим столом. Якщо людина просто сидить за письмовим столом і робить вигляд, що вчиться – нічого корисного не вийде.

 

Джерело: http://abetkaland.in.ua/meni-kazhut-ya-syna-z-2-rokiv-vchu-chytaty-a-ya-vidpovidayu-nu-i-duren/, http://telegra.ph/Mne-govoryat-YA-syna-s-2-let-uchu-chitat-a-ya-otvechayu-Nu-i-durak-03-14

Фото: http://www.gorod.cn.ua/, http://uapress.info/uk, http://xvatit.com.ua/

_______________________________________

Схожі статті: